Діти із України швидко пристосовуються до хорватстької системи освіти

«Представник української національної меншини в Загребі Віктор Філіма вважає, що діти із України швидко пристосуються до хорватстької системи освіти і проблем із вивченням хорватської мови у них не виникне. Навіть будуть допомагати батькам в подпланні мовного бар’єру», - повідомляє Poslovni.hr

«Наше життя повністю змінилось, тому  що ми пов’язані із Україною. У нас там знаходяться родичі, друзі, знайомі, які приїжджають сюди і ми маємо шукати нові шляхи для життя та роботи», - сказала Марія Мелешко, президент Української громади міста Загреба, яка прийняла шістьох членів сім’ї у себе, друзів з України та очікує на більше гостей.

Вони повинні допомогти своїм інтегруватись, тому зараз основним завданням для членів спільноти та тих, хто їй симпатизує полягає в допомозі людям, які нещодавно прибули до Хорватії. Основна ціль, наразі, це турбота про біженців.

Згідно з офіційними даними від суботи, переважна більшість переміщених осіб у Хорватії розміщені в індивідуальному житлі, що забезпечує нормальне життя 10 292  біженцям із 11 791 прибулих.

Філіма наголошує на важливості піклування про вразливу групу біженців належним чином, систематично, через Управління цивільного захисту, щоб мали відчуття тривалої безпеки.

Він вважає, що уряд Хорватії зробив дуже добре, створивши міжвідомчу групу та прийнявши рішення про фінансування витрат на житло переміщеним особам, які проживають в індивідуальному житлі.

Найбільше біженців нарізі сконцентровано в континентальній частині Хорватії, також вони є в Далмації та Істрі. Переміщені особи розташовуються і в Ліцько-Сеньській жупанії, хоча в цьому районі раніше не було представників української громади.

Криза біженців не закінчиться швидко (Стьєпан Штерц, демограф)

Демограф Стьєпан Штерц вважає, що криза біженців не зможе швидко закінчитись, враховуючи гіркий досвід Хорватії на початку 90-х років. Він вважає об’єктивним фактом є те, що біженці не зможуть швидко повернутися.

Він сказав, що близькість відчувається не лише в побуті та культурі, а й в історичних подіях, адже українці зараз переживають те, що пройшли хорвати. Тому біженці і розглядають Хорватію як дружній простір.

При цьому вони обирають середовище, в якому легше прийняти спосіб життя та організації, а також більша можливість працевлаштування. Деякі з біженців раніше працювали на узбережжі влітку.

Слід очікувати, що ці міграції триватимуть ще досить тривалий час.